протягати

I -а́ю, -а́єш і протя́гувати, -ую, -уєш, недок., протягти́ і протягну́ти, -тягну́, -тя́гнеш; мин. ч. протя́г, -ла́, -ло́ і протягну́в, -ну́ла, -ну́ло; док.

1) перех. Розтягати на певну відстань, тягти в якому-небудь напрямку або вздовж чогось. || Проводити, прокладати на яку-небудь відстань (лінію зв'язку, дорогу і т. ін.).

2) перех. Випрямляючи, витягати в якому-небудь напрямку (руку, ногу і т. ін.), тягтися чимсь до кого-, чого-небудь; простягати. || у сполуч. зі сл. руку. || Тримаючи в руці що-небудь, підносити його до когось, подавати комусь.

3) перех. Тягнучи, просувати крізь що-небудь, попід чимсь. || спец. Виготовляти, пропускаючи метал крізь сталеву дошку з отворами певних розмірів; волочити. Протягати дріт.

4) перех. Тягнучи чимсь, переміщати в якому-небудь напрямку, на якусь відстань.

5) перех., розм. Продовжувати (час тривання чого-небудь), затримувати (перебіг чогось). || рідко. Робити довшим (відстань, предмет і т. ін.).

••

Протягти́ час — зволікаючи з чим-небудь, затримувати щось, гаяти час.

6) перех. і без додатка. Надавати довгого звучання. || Розтягати (слова), говорячи.

7) перех. і неперех., безос. Відчуватися в повітрі (про вітер, холод). В повітрі протягає холодом. || тільки док. Застудити протягом (див. протяг I).

8) тільки док., неперех., розм. Прожити, проіснувати якийсь час (перев. про хвору, стару чи бідну людину).

9) тільки док., перех., розм. Піддати критиці, висміяти (у газеті, публічному виступі тощо).

10) перех., спец. Обробляти заготовку протяжкою.

II -а́ю, -а́єш, док., перех.

Тягати якийсь час.